Закон суворий — але це закон. — Dura lex, sed lex —
1. Зразок позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (згідно КАС України).
2. Зразок позовної заяви Про розірвання договору та стягнення збитків за договором згідно (ГПК України).
3. Зразок звернення до генеральної прокуратури (районної прокуратури) та інші інстанції з приводу невиплати заробітної плати та порушення порядку оформлення ведення трудової книжки (відмови внести запис до неї)
4. Зразок позовної заяви Про стягнення матеріальної та моральної шкоди (за наслідками ДТП)
1. Зразок позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції
Окружний адміністративний суд м. Києва
01025, м. Київ, вул. Десятинна,4/6
Позивач
ТОВ «Ромашка»
Адреса: м. Київ, вул.
код ЄДРПОУ,
р/р в Першій київській філії
АТ „БАНК” м. Київ, МФО
тел.
e-mail:
Представник Позивача
Небатов Андрій Євгенович
Адреса: м. Київ, вул.
тел. (044) 599-51-53
e-mail:
Відповідач: Державна податкова інспекція
у —————ькому районі м. Києва
, м. Київ, вул.
тел. (044)
інші засоби зв’язку відсутні
Судовий збір: 3,4 грн.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування податкового повідомлення рішення
Державної податкової інспекції у ««кому районі м. Києва
Державною податковою інспекцією у ««кому районі м. Києва 19.09.08. р. проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку щодо сплати земельного податку ТОВ Ромашка за період з 02.10.2005 р. по 22.06.2006 р.
За результатами перевірки виявлено порушення та прийнято податкове повідомлення – рішення № 0010671503/0 від 19.09.20__ р., відповідно до якого Позивач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 265 083,64 грн. (далі — Повідомлення-рішення).
ТОВ Ромашка не погоджується з прийнятим Повідомленням – рішенням з наступних підстав.
Позивач являється платником земельного податку.
Відповідно до ст. 14 ЗУ “Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
На виконання вищевказаної вимоги закону, ТОВ Ромашка подавались своєчасно до Державної податкової інспекції зведені розрахунки суми земельного податку за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 р. р.:
— Зведений розрахунок суми земельного податку за 2001 р. подано 31.01.2001 р., що підтверджується штампом ДПІ (копія додається);
— Зведений розрахунок суми земельного податку за 2002 р. подано 31.01.2002 р., що підтверджується штампом ДПІ (копія додається);
— Зведений розрахунок суми земельного податку за 2003 р. подано 31.01.2003 р., що підтверджується штампом ДПІ (копія додається);
— Зведений розрахунок суми земельного податку за 2004 р. подано 31.01.2004 р., що підтверджується штампом ДПІ (копія додається);
— Зведений розрахунок суми земельного податку за 2005 р. подано 31.01.2005 р., що підтверджується штампом ДПІ (копія додається);
Відповідно до п. п. 15.1.1 п. 15.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання.
Відповідно до п. 17.3. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних С.кцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Таким чином, передбачений вищевказаною статтею строк для самостійного визначення податковим органом податкових зобов’язань в тому числі штрафних С.кцій:
— Розрахунок за 2001 р. – строк для нарахування сплинув 01.02.2004 р.;
— Розрахунок за 2002 р. – строк для нарахування сплинув 01.02.2005 р.
— Розрахунок за 2003 р. – строк для нарахування сплинув 01.02.2006 р.
— Розрахунок за 2004 р. – строк для нарахування сплинув 01.02.2007 р.
— Розрахунок за 2005 р. – строк для нарахування сплинув 01.02.2008 р.
З акту про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату земельного податку від 19.09.2008 р. № 3749 вбачається, що акт складено та оскаржуване Податкове-повідомлення рішення прийнято 19.09.2008 р., тобто за межами строку, визначеного п. п. 15.1 п. 15.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що є порушенням з боку відповідача норм матеріального права.
Як свідчить практика Вищого господарського суду України, Постановою від 27 травня 2004 р. по справі № 20-4/052 підтверджена неправомірність прийняття Податкового повідомлення рішення з аналогічних підстав, а саме визнано неправомірним нарахування податкового зобов’язання та штрафних С.кцій за межами 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (копія Постанови додається).
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, — компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 171 КАСУ, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 71, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 15, 17 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, —
ПРОШУ:
ДОДАТКИ:
Представник ТОВ Ромашка
Небатов Андрій Євгенович
тел. (044) 599-51-53
2. Зразок позовної заяви Про розірвання договору та стягнення збитків за договором згідно (ГПК України).
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б
Позивач: фізична особа-підприємець
Гон-в Валерій Валентинович
Юридична адреса: м. Харків,
вул., кв.
Фактична адреса: м. Харків,
вул. Котлова,
р/р у АКІБ “Укрбанк”
м. Харкова, МФО,
ідентифікаційний №
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
“С. УКРАЇНА”
Юридична адреса: 01001, м. Київ,
вул. Хрещатик, 7, кв.
Фактична адреса: 02660, м. Київ,
вул. Віскозна,
р/р в Лівобережному філіалі
ОАО Український Банк,
м. Києва, МФО, ЄДРПОУ
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про розірвання договору та стягнення збитків за договором
19 вересня 2007 р. між фізичною особою-підприємцем Гон-вим Валерієм Валентиновичем (далі – Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “С. УКРАЇНА” (далі – Відповідачем) було укладено : Договір поставки № 111-П/09/07 (далі – Договір поставки) та Договір введення Обладнання в експлуатацію і його технічного обслуговування № 71-Т/09/07 (далі — Договір ТО).
Відповідно до умов Договору поставки Відповідач (Постачальник) зобов’язувався здійснити поставку принтеру та голівки друкуючі у строк до 17.11.2007 року.
Відповідно до умов Договору поставки Відповідач зобов’язувався ввести обладнання, яке поставлене за договором № 111-П/09/07 в експлуатацію та обслуговувати його.
На виконання умов договорів, 20.09.2007 року ФОП сплатив ТОВ «С.-Україна» передоплату у розмірі 93 300,00 грн. та 2 800,00 грн. по кожному договору відповідно.
16.11.2007 року по акту приймання передачі товару ФОП прийняв, а ТОВ «С.-Україна» передав товар, визначений договором № 111-П/09/07.
22.11.2007 року складено акт прийому-передачі пусконалагоджувальних робіт, в якому зазначено, що не вдалося запустити деякі опції принтера.
26.11.2007 та 30.11.2007 сторонами було складено акти про причини виникнення несправностей, відповідно до яких виявлені наступні дефекти: помітний нерівномірний друк по всій ширині робочого столу, нерівномірний рух каретки по робочій поверхні, відсутнє плавно-поступове переміщення каретки. Як причини таких дефектів встановлені: деформація несучої конструкції принтера через що викривлюються рейки блоку голів та нерівність несучої балки принтер.
Актом від 02.12.2007 року сторони зафіксували неякісний друк внаслідок кривизни дюз печатних голів, попередня причина: полімерний осад на підошві печатної голови.
03.12.2007 р. було виявлено чергову несправність періодичне заклинення-гальмування каретки по руху по вісі Х, вертикальна смугастість, про що сторонами складено акт та зроблено висновок, що принтер для стабільно-якісного друку не придатний та підлягає заміні.
Як наслідок вищезазначених подій та обставин, між сторонами було укладено три додаткові угоди до договору № 111-П/09/07, згідно яких раніше поставлений принтер був повернений Постачальнику, а замість нього поставлений інший принтер оновленої версії та дорожчий по вартості.
Приймання передача товару за додатковою угодою № 3 було оформлено двостороннім актом від 17.03.2008 р.
Технічними спеціалістами Відповідача були проведені пусконалагоджувальні роботи поставленого обладнання і при цьому були виявлені наступні недоліки: Інтенсивність свічення LED блоку не дозволяє якісно друкувати при максимальній швидкості (не сохнуть чорнила); Недостатня якість голубих чорнил (погано полімеризується на матеріалі); Неможливість включення підігріву столу незалежно від ввімкнення LED блоку (загальна кнопка ввімкнення); При друці на деяких матеріалах, не поглинаючих фарбу (оргскло, алюміній, пофарбований алюміній) після підсихання фарба висипається, що не відповідає заявленим технічним характеристикам обладнання).
У зв’язку із даними недоліками акт введення в експлуатацію обладнання з боку Позивача підписаний не був.
Відповідно до ст. 6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
З викладенням останніх недоліків Позивачем на адресу Відповідача була направлена письмова претензія від 24.03.2008 року із пропозицією вжити заходів по усуненню недоліків, проте дана претензія всупереч нормам ст. 6 Господарського процесуального кодексу залишилась без належного реагування.
У зв’язку з викладеним, Позивач 25.04.08. р. надіслав цінним листом з описом вкладеного на адресу Відповідача письмову Претензію на суму 96 100,00 грн. з пропозицією розірвати Договір поставки та Договір ТО, та вимогою повернути сплачену передоплату за товар у розмірі 93 300,00 грн. та 2 800,00 грн. передоплати за послуги по введенню в експлуатацію (всього на суму 96 100,00 грн.) і повернути отриманий товар ТОВ «С.-Україна».
Зокрема Позивачем разом з претензією було направлено для підписання по два екземпляри угод про розірвання зазначених Договору поставки та Договору ТО.
На сьогоднішній день Відповідачем не відшкодовано сплачених за договорами коштів, а письмова претензія від 25.04.08. р. Відповідачем була взагалі залишена без відповіді, хоча строк розгляду пропозиції щодо розірвання договору чітко встановлений п. 10.3. договору № 71-Т/09/07 – 10 банківських днів та п. 12.6 договору № 111-П/09/07 – 5 банківських днів.
З моменту поставки і по даний час обладнання перебуває у неробочому стані, що також підтверджується Актом експертизи № В-260 складеному 27.06.08. р. ___________ською торгово-промисловою палатою.
Відповідно до висновку експерта: “оборудование находится в неработоспособном состоянии, не выполнены пуско-наладочные работы, что не соответствует п. 1.7.1. Договора № 71-Т/09/07 от 01 сентября 2007”.
Відповідно до положень ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Таким чином дане обладнання, яке було поставлене відповідно до зазначених договорів є неналежної якості, оскільки недоліки у даній марці принтеру вже виявлялись сторонами договору неодноразово, як при поставці першого принтеру та були виявлені знову після поставки аналогічної марки принтеру.
Всі вищевикладені обставини виконання зазначених договорів засвідчують те що:
— виявлені недоліки взагалі не можна усунути,
— їх усунення пов’язане з непропорційними витратами коштів та затратами часу,
— недоліки виявлялися неодноразово та з’являлися знову після їх усунення.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідно до ст. 681 Цивільного кодексу України, до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, — господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і укладанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, — справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 673, 678, 681 Цивільного кодексу України, —
ПРОШУ:
1. Прийняти даний позов до розгляду.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „С. УКРАЇНА” (адреса: __________________ код ЄДРПОУ ______________) на користь фізичної особи-підприємця Гон-ва Валерія Валентиновича кошти в сумі 96 100 (Дев’яносто шість тисяч сто) грн. 00 коп.
3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „С. УКРАЇНА” (адреса: ____________________________ код ЄДРПОУ 34350416) прийняти за рахунок власних коштів — принтер неналежної якості (марка № ) від фізичної особи-підприємця Гон-ва Валерія Валентиновича протягом десяти календарних днів після набрання рішення суду законної сили.
4. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені останнім витрати:
— на складання акту експертизи в сумі — ______ грн..,
— судові витрати: 961 грн. — державного мита — грн.. та _____ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Додаток:
1. Докази сплати державного мита.
2. Докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Докази відправлення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
4. Довідки № 21-10/3845 від 07.07.08. р. про включення Відповідача до ЄДРПОУ.
5. Копія свідоцтва про державну реєстрацію Відповідача.
6. Копія свідоцтва про державну реєстрацію Позивача.
7. Копія довідки про включення Позивача до ЄДРПОУ.
8. Копія Заявка на введення в експлуатацію 09.08.07. р.
9. Копія Договір поставки № 111-П/09/07 від 19.09.07. р.
10. Копія Договір введення Обладнання в експлуатацію і його технічного обслуговування № 71-Т/09/07 від 19.09.07. р.
11. Копія Рахунок-фактура від 19.09.07. р.
12. Копія Рахунок-фактура від 19.09.07. р.
13. Копія Акт приймання-передачі товару від 16.11.07. р.
14. Копія Акт приймання-передачі пуско-налагоджувальних робіт від 22.11.07. р.
15. Копія Акт про причини виникнення недоліків від 26.11.07. р.
16. Копія Акт про причини виникнення недоліків від 30.11.07. р.
17. Копія Видаткова накладна від 01.12.07. р.
18. Копія Видаткова накладна від 01.12.07. р.
19. Копія Накладна від 02.12.07. р.
20. Копія Акт про причини виникнення недоліків від 02.12.07. р.
21. Копія Акт про причини виникнення недоліків від 03.12.07. р.
22. Копія Додаткова угода № 1 від 05.12.07. р. до Договору № 111-П/09/07
23. Копія Додаткова угода № 2 від 07.02.08. р. до Договору № 111-П/09/07
24. Копія Видаткова накладна від 18.02.08. р.
25. Копія Додаткова угода № 3 від 17.03.08. р. до Договору № 111-П/09/07
26. Копія Акт приймання-передачі товару від 17.03.08. р.
27. Копія Видаткова накладна від 17.03.08. р.
28. Копія Видаткова накладна від 17.03.08. р.
29. Копія Прибуткова накладна від 17.03.08. р.
30. Копія Акт спиС.ня від 17.03.08. р.
31. Копія Претензія Гон-ва В. В. від 24.03.08. р.
32. Копія Повідомлення про поштове відправлення 26.03.08.
33. Копія Претензія Гон-ва В. В. від 25.04.08. р.
34. Копія Повідомлення про поштове відправлення від 25.04.08. р.
35. Копія довіреності представника.
Повноважний представник
ФОП Гон-ва В. В.
Небатов Андрій Євгенович
тел. (044) 599-51-53
„____” липня 2008 р.
СУДОВИЙ ЗАХИСТ (м. Київ) |
||
|
Ціна, грн. |
Строки, роб. днів |
Складання процесуальних документів: |
|
1-5 |
1. претензій |
250 |
1-3 |
2. позовної заяви |
500 |
2-5 |
3. інші заяви, скарги |
250 |
1-3 |
4. підготовка документів для подання в суд |
200-300 |
1-3 |
Комплексне ведення цивільних (гражданских) спорів у суді (районних судах) |
1500 – 2000 весь процес + 5-10 % від виграної суми або Разово 300-350 за одне засідання |
1 |
Комплексне ведення господарських та адміністративних спорів у суді (місцевих господарських та адміністративних судах) |
2000 – 3000 весь процес + 5-10 % від виграної суми
Разово 400-450 за одне засідання |
1 |
Ведення спорів в апеляційних судах (господарських та адміністративних судах) |
600 – за засідання. |
1 |
Ведення спорів у Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді України, Касаційному суді України, |
700 – за засідання. |
1 |
Ведення спорів в Верховному Суді України |
1000– за засідання. |
1 |
Ознайомлення з матеріалами судової справи (попередніми матеріалами) — перезйомка всіх матеріалів на цифровий фотоапарат
|
Всі суди м. Київ та область, Вищий господарський суд України, Касаційний суд України, Вищий адміністративний суд України — 600-800 грн. Верховний суд України – 800-1000 грн. |
+ 5 % тарифу за кожний том справи починаючи з 3-го тому справи. |
Терміновий запис отриманих матеріалів на носій (СД-РОМ) та пересилка в інше місто України (поїздом, міжміською кур’єрською доставкою) – 100-200 грн. |
Доплата за термінове ознайомлення з матеріалами судової справи — 24-48 год. + 50-100 % |
24-48 год. |
ОСОБЛИВІ ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ (м. Київ) |
||
|
Ціна, грн. |
Строки, роб. днів |
Послуга «ЮРИСТ НА ЗАМІНУ» (разово на території клієнта або за вказівкою у м. Київ для виконання термінової роботи (укладанням та складанням договорів, участю в переговорах, веденням суд. справ, листування, та інші представницькі функції). Прим.* застосовується для виконання роботи, яка не пов’язана із знанням специфічних галузей права (міжнародне, ЗЕД, і. т.д., знання іноземних мов тощо). |
1500-2000 |
3-4 повні роб. дні (у вихідні сб. нд. +10%) |
Послуга «ПРИХОДЯЩИЙ ЮРИСТ» (постійно на території клієнта або за вказівкою у м. Київ) |
2000 |
4 повних роб. днів +1 дистанційно /на місяць |
Послуга «РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРЕДСТАВНИК» (постійно представляє інтереси у м. Києві та Київській області (можливо також у м. Житомир, Чернігів, Полтава і т. д.) з метою ведення суд. справ, отримання ліцензій (дозволів), пошуку-здачею приміщень під/в оренду, укладання договорів, участю в переговорах та інші представницькі функції). |
2000-4000 |
4-10 повних роб. днів /на місяць |
Послуга «АБОНЕНТ» (дистанційне абонентське юридичне обслуговування підприємства — договори, суди, листування, підтримка штатного юриста) |
1000 |
місяць (дистанційно) |
ІНШІ ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ (м. Київ) |
||
|
Ціна, грн. |
Строки, роб. днів |
Консультації |
100 |
1 год. |
Аналіз документів (позовних заяв, скарг, договорів та контрактів та інших) на предмет відповідності законодавству та внесення деяких змін та пропозицій клієнта |
100 |
1 год. |
Оскарження неправомірних рішень державних контролюючих органів (податкова, ПФУ, ФСС і т.д.) |
600 – за день. |
1 |
Розробка та складання всіх типів договорів |
250 — 1000 |
1-4 |
Реєстрація товарного знаку (проста) |
2500-3000 |
12-18 міс. |
Реєстрація товарного знаку (термінова) |
10000 -12 000 |
45-60 |
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ (м. Київ) |
||
|
Ціна, грн |
Строки, роб. днів |
Примусове виконання рішень суду (наказів, виконавчих листів) про стягнення грошових коштів |
1000-2000 грн. + 5%-10 % отриманих коштів |
дог. |
Виконання інших судових рішень та вчинення інших дій з представництва клієнта в органах державної виконавчої служби |
300-500 |
1 |
СУДОВИЙ ЗАХИСТ (УКРАЇНА, РОСІЯ) |
||
Відрядження по Київська область * м. Ірпінь, Бровари, Бориспіль, Вишгород і т .д. – 400 грн. Обухів, Кагарлик, Макарів, Бородянка, Біла церква, і т .д. – 500-600 грн. |
400-600 |
1 |
Відрядження по Україні 1 доба * Житомир, Чернігів, Полтава і т. д. – 650-750 грн. Вінниця, Черкаси, Харків, Дніпропетровськ -750 -850 грн. Кіровоград, Хмельницький, Суми, Одеса, Миколаїв, Херсон – 850-1000 грн. |
650-1000 |
1 доба |
Відрядження по Україні 1,5 доби * Сімферополь, Донецьк, Луганськ – 1000 грн. Крим, Севастополь, Запоріжжя, Західна Україна та інші,– 1200 грн. Вартість проїзду «туда-обратно» окремо від вартості послуги |
1000-1200 |
1,5 доби |
Відрядження по Україні з проживанням в іншому місті за рахунок клієнта на 2-5 діб *
|
1000/доба |
1 доба |
Відрядження у Російську Федерацію (Москва, Санкт-Петербург, Пенза) * вартість проживання включено до вартості послуги. |
1500/доба |
1 доба |
Юридична консультація м. Ірпеня (Україна, Київська область, м. Ірпінь)
ТОВ «Адвокатський союз» (Україна, м. Київ)
Юридична консультація «Гарант» (Російська Федерація, м. Пенза)
Our partners:
Legal advice of Irpin (Ukraine, Kiev region, Irpin)
LTD «Law Union (Ukraine, Kyiv)
Legal advice «Guarantor» (Russian Federation, Penza)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2008 р. |
№ 46/373 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Губенко Н.М.
суддів Барицької Т.Л.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 20.03.2008
у справі № 46/373
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАРС»
до Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України
про стягнення 2 868 487 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
позивача – не з’явився;
відповідача – Небатов А.Є.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДАРС» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України 2581121 грн. 25 коп. заборгованості, 226317 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 61048 грн. 60 коп. –3% річних, а всього 2 868 487 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2007 (суддя Шабунін С.В.), позов задоволено. Прийняте судове рішення мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов’язань з оплати виконаних підрядних робіт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 апеляційну скаргу Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2007 у справі № 46/373 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 у даній справі Державна установа «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України витребувані фінансові документи по розрахунках по договору № 7/16-04 від 06.05.2004 не надала.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Державна установа «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України просить ухвалу апеляційного господарського суду у справі скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм процесуального права. Своє прохання скаржник мотивує виконанням вимог ухвали апеляційного господарського суду від 21.02.2008 та наданням 22.02.2008 через канцелярію суду супровідного листа із доказами, які підтверджують правонаступництво Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бударс» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить в задоволенні касаційної скарги ДУ «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України відмовити та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2007 у справі № 46/373.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Водночас застосування пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов:
— додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
— витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
— позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, відповідно до приписів пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд перш ніж залишити позов без розгляду зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.
Таку правову позицію викладено й у пункті 7 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України.
У свою чергу, статтею 75 ГПК України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що відповідач не виконав вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2008.
У згаданій ухвалі від 21.02.2008 зобов’язано:» ДУ 70 УНР МО України надати суду в строк до 10.03.2008 докази того, що вони є правонаступниками військової частини А-2917, Міністерство оборони України терміново надати суду в строк до 10.03.2008 всі фінансові документи по розрахунках по договору № 7/16-04 від 06.05.2004 р.».
Тобто, із змісту зазначеної ухвали не вбачається, що апеляційним господарським судом були витребувані додаткові матеріали від позивача у справі.
Крім того, на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 21.02.2008 відповідач надав витребувані матеріали про що свідчить супровідний лист відповідача від 22.02.2008 із додатками (арк. с. 54, том 2).
Отже, ухвалу апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України без розгляду винесено з неправильним застосуванням приписів пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, а тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Київському апеляційному господарському суду.
Керуючись статтями 1119 –11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної установи «70 управління начальника робіт» Міністерства оборони України задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 у справі № 46/373 скасувати.
Справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Н.М.Губенко
Суддя Т.Л.Барицька
Суддя С.Р.Шевчук
Справа № 2-188/10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними умов кредитного договору, —
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УК РАЇНИ
14 квітня 2010 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Олійник Л.С.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними умов кредитного договору, —
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати недійсною з 12 грудня 2008 року умову пункту 8.9 Договору про іпотечний кредит № К2М1000004009 від 4 грудня 2007 року щодо права Банку встановлювати новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та\або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на З (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки; та просить зобов’язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» провести перерахунок заборгованості по кредиту без урахування розміру неправомірно збільшеної відсоткової ставки.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 4 грудня 2007 року він (Позичальник) уклав договір про іпотечний кредит № К2М10000004009 із закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Кредитор) місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Кредитор був зобов’язаний надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 182612, 00 ( сто вісімдесят дві тисячі шістсот дванадцять) гривень, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним в розмірі 15 % річних, інші платежі в прядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.
На підставі укладеного з відповідачем ОСОБА_2 договору, ним (позивачем) 4 грудня 2007 року отримано кошти у розмірі 182612 гривень.
Суд заслухавши позивача та дослідивши письмові докази по справі вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
4 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 (Позичальник) уклав договір про іпотечний кредит №К2М10000004009 із закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Кредитор).
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Кредитор був зобов’язаний надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 182612, 00 ( сто вісімдесят дві тисячі шістсот дванадцять) гривень, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним в розмірі 15 % річних, інші платежі в прядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.
На підставі укладеного з відповідачем ОСОБА_2 договору позивачем 4 грудня 2007 року отримано кошти у розмірі 182612 гривень.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору Позичальник зобов’язався щомісячно до 4 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 2969, 51 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят дев’ять гривень 51 коп.) шляхом внесення готівки до каси Кредитора.
Із копії листа від 25.12.2008 року № 20.1.3.2/6-33223 голови правління «ПриватБанку» ОСОБА_4 вбачається, що позивача було повідомлено про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним вище кредитним договором, починаючи з 1 лютого 2008 року. Згідно повідомлення відсоткова ставка за кредитним договором мала складати 30,0 відсотків. Також у листі було зазначено, що у разі, коли позивач не згоден із вказаними змінами кредитного договору, йому було запропоновано в строк не пізніше 20 січня 2009 року звернутися у відділення «ПриватБанку», що обслуговує його кредит, і надати повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі.
Позивач письмово повідомив відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» про свою незгоду із вказаними змінами до кредитного договору, що підтверджується копією його листа від 4 квітня 2009 року, поштовим повідомленням про вручення листа та квитанцією про сплату поштових послуг.
Як убачається з листа №20.1.3.2/6-33223 від 25.12.2008 року голови правління «ПриватБанку» , відповідач мотивував збільшення відсоткової ставки за кредитним договором посилаючись на зміну кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні та настання таких чинників : зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору, зміна облікової ставки НБУ; зміна розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд, зміна середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ) та інші.
Також довідкою відповідача №109 від 04.01.2010 року підтверджено, що заборгованість позивача по кредитному договору становить 191744,29 грн., із яких заборгованість по відсоткам становить 16169,52 грн., пеня — 651, 37 грн.
Зазначене свідчить, що відповідачем в односторонньому порядку підвищена відсоткова ставка про кредитному договору укладеному з позивачем, що є порушенням чинного законодавства України.
Так, статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.
Відповідно до вимог ст. 651 ч. 1 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання . Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно певних умов.
Всупереч ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листа відповідача, направленого на адресу позивача, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача здійснити підвищення процентної ставки по кредитному договору до 30 % річних. Крім того, зміна саме істотних умов кредитного Договору можлива лише за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1056-1 ч. 3 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Цивільний кодекс України доповнено статтею 1056-1 згідно із Законом № 661-VI (661-17) від 12 грудня 2008 року.
Таким чином, умова Договору, передбачена п. 8.9 ОСОБА_2 договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для Позичальника і Кредитора ніяких юридичних наслідків саме з 12 грудня 2008 року, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.
Оскільки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» застосовано нікчемну частину правочину при односторонньому збільшенні відсоткової ставки по кредиту, яка обґрунтовано оспорюється позивачем, то як наслідок відповідачем має бути проведено перерахунок заборгованості по кредиту без урахування розміру неправомірно збільшеної відсоткової ставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач поніс витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, які мають бути відшкодовані відповідачем.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 217, 627, 651, 652, 1056-1 ЦК України, суд —
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсною з 12 грудня 2008 року умову пункту 8.9 Договору про іпотечний кредит №К2М1G00004009 від 4 грудня 2007 року щодо права Банку встановлювати новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
Зобов»язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» провести перерахунок заборгованості по кредиту без урахування розміру неправомірно збільшеної відсоткової ставки.
Стягнути із закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 120 гривень судових витрат понесених на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Стягнути із закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір (державне мито) на користь держави в розмірі 161 гривня 69 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Повне рішення суду виготовлене 16 квітня 2010 року.
Головуючий: суддя (підпис) М.Б.Тітов
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2008 р. |
№ 17/301-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого |
Кочерової Н.О. |
суддів |
Самусенко С.С. Черкащенка М.М. |
розглянувши касаційну скаргу |
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» |
на постанову |
від 23.04.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі |
№ 17/301-07 господарського суду Київської області |
за позовом |
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» |
до треті особи |
товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» 1. ОСОБА_12. ОСОБА_23ОСОБА_34. ОСОБА_45. ОСОБА_56. ОСОБА_67. ОСОБА_78. ОСОБА_89. ОСОБА_910. ОСОБА_10 |
про |
витребування майна з чужого незаконного володіння |
за участю представників сторін:
від позивача: Небатов А.Є. дов. від 08.01.2008
від відповідача: Дворніченко С.А. дов. від 04.09.2008
від третіх осіб: ОСОБА_4.
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2007 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» пред’явило в суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро», треті особи: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. про зобов’язання повернути майно з незаконного володіння:
— комбайн СК-5 «Нива» ( реєстраційний номер НОМЕР_1, марка СК-5, рік випуску 1990, НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, балансова вартість 6186,0 грн.);
— автомобіль ЗІЛ-130 (реєстраційний номер НОМЕР_4, марка ЗИЛ-130, рік випуску 1992, колір синій, двигун НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6, балансова вартість7640,0 грн.);
— приміщення реммайстерні, балансова вартість 13221,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що позивач є товариством, яке засноване на базі колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій» у 2000 році, яке було реорганізоване у СТОВ «Обрій» і утворене на засадах угоди громадян шляхом об’єднання їх майнових і земельних паїв.
Відповідно до установчих документів, Статуту СТОВ «Обрій» засновниками позивача є ЗАТ «Екотехніка», яким внесено у статутний фонд 120000,00 грн., ОСОБА_1., майновий внесок якого 6454,0 грн., ОСОБА_6., майновий внесок якої 2819,0 грн., ОСОБА_9., майновий внесок якого 2879,0 грн., ОСОБА_3. майновий внесок якої 1915,0 грн., ОСОБА_7., майновий внесок якого 3134,0 грн., ОСОБА_10., майновий внесок якого 5756,0 грн., ОСОБА_5., майновий внесок якого 41210,0 грн., ОСОБА_4., майновий внесок якого 3793,0 грн., ОСОБА_8., майновий внесок якої 1874,0 грн., ОСОБА_2., майновий внесок якої 4511,0 грн.
26.10.2006 року відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Обрій-Агро» було створено ТОВ «Обрій Агро», до складу засновників якого перейшли засновники позивача ( за винятком ЗАТ «Екотехніка») та передали у статутний фонд відповідача майно, яке належить позивачу.
Питання про вихід зі складу засновників СТОВ «Обрій» на загальних зборах позивача не розглядалося і майно, його вартість не надавалось.
Враховуючи наведене, просив зобов’язати ТОВ «Обрій Агро» повернути СТОВ «Обрій» майно з незаконного володіння.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.01.2008 року ( суддя Суховий В.І.) в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з його необґрунтованості.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.04.2008 року ( судді: Гаврилюк О.М. — головуючий, Корсакова Г.В., Мельник С.М.) рішення скасовано частково, резолютивна частина рішення господарського суду від 23.01.2008 року викладена в наступній редакції: «зобов’язано ТОВ «Обрій-Агро» повернути СТОВ «Обрій» з незаконного володіння: автомобіль ЗІЛ-130 (реєстраційний номер НОМЕР_4, марка ЗИЛ-130, рік випуску 1992, колір синій, двигун НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6 ), балансова вартість7640,0 грн.. В іншій частині позову відмовлено».
Скасовуючи частково рішення господарського суду та задовольняючи позов частково, апеляційна інстанція виходила з доведеності вимог позивача щодо його права власності на автомобіль ЗІЛ-130. Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині залишення без змін рішення господарського суду і в цій частині винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту вста новлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, а саме Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», зареєстрованого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 14.03.2000 року № 492 та протоколу установчих зборів засновників від 24.02.2000 року СТОВ «Обрій» є підприємством заснованим на базі колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій», що реорганізується, і утвореним на засадах угоди між громадянами шляхом об’єднання їх майнових і земельних паїв та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку. Засновниками СТОВ «Обрій» виступили колишні члени КСП «Обрій»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Рішенням зборів засновників СТОВ «Обрій», закріпленим у протоколі зборів засновників СТОВ «Обрій» від 26.09.2003 року № 6, було прийнято в СТОВ «Обрій»на правах учасника з внесенням грошового внеску до статутного фонду у розмірі 120000 грн. закрите акціонерне товариство «Екотехніка» Зміни до Статуту СТОВ «Обрій» були зареєстровані Кагарлицькою РДА 27.11.2003 року за реєстраційним номером 115.
25.10.2006 року засновники СТОВ «Обрій»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10- склали нотаріально посвідчені заяви, адресовані зборам засновників СТОВ «Обрій», якими повідомляли про вихід зі складу засновників СТОВ «Обрій».
Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на 16.04.2008 року вищезазначені заяви не розглядалися, зміни до Статуту СТОВ «Обрій» не вносилися, в натурі або грошима частки в майні не виділялися, проте 06.12.2007 року учасники визнані такими, що вийшли зі СТОВ «Обрій» на основі прийнятого ними рішення.
Відповідно до протоколу № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» від 26.10.2006 року № 1 десять засновників СТОВ «Обрій», що написали заяви про вихід зі СТОВ «Обрій», та громадяни ОСОБА_11та ОСОБА_12 прийняли рішення про створення ТОВ «Обрій-Агро» та формування статутного фонду.
Апеляційним господарським судом встановлено, що витребовуване майно було внесено до статутного фонду ТОВ «Обрій-Агро» та знаходиться на території ТОВ «Обрій-Агро».
Скасовуючи рішення господарського суду частково та зобов’язуючи відповідача повернути позивачу автомобіль ЗІЛ — 130, апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» є власником автомобіля ЗІЛ-130, а товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» заволоділо їм без відповідної правової підстави.
Проте не можна погодитись з висновком апеляційної інстанції щодо відмови у витребуванні від відповідача комбайну СК-5 «Нива» та приміщення реммайстерні, бо в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України його зроблено без повного, всебічного і об’єктивного з’ясування всіх обставин справи.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови апеляційної інстанції позивачу відмовлено у витребуванні від відповідача комбайну СК-5 «Нива», марка СК-5, № машини НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, 1990 року випуску, з тих підстав, що у резолютивній частині позовної заяви сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю 2Обрій» зазначило реєстраційний номер комбайну СК-5 «Нива» НОМЕР_1, а не НОМЕР_7.
Враховуючи, що позивачем були надані докази, які досліджувались апеляційною інстанцією щодо права власності на комбайн СК-5 «Нива», а саме свідоцтво про реєстрацію комбайну, та враховуючи, що транспортні засоби ідентифікуються не за реєстраційним номером, а за номером двигуна та шасі, то апеляційний господарський суд прийшов до помилкового висновку щодо відмови в позові саме з описки у реєстраційному номері комбайну, зазначеному у позовній заяві, а тому в цій частині Вищий господарський суд, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України постановлює нове рішення про задоволення позову про витребування комбайну СК-5 «Нива» від відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння приміщення реммайстерні, позивач посилався на Перелік майна засновників СТОВ «Обрій», яке вносилось до статутного фонду, а також акт передачі майна від КСП «Обрій», які були витребувані від Балико — Щукінської сільради судом, договір про передачу майна колективом співвласників юридичній особі СТОВ «Обрій», акт передачі майна засновникам СТОВ «Обрій».
Проте обставини, пов’язані з правом власності на реммайстерню ( або відсутністю такого) попередніми інстанціями в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно не перевірялися, касаційна інстанція відповідно до вимог процесуального законодавства позбавлена права додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції щодо відмови у витребуванні з чужого незаконного володіння приміщення реммайстерні підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 — 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.04.2008 року в частині відмови у позові скасувати і в цій частині прийняти наступну постанову: «зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій» з незаконного володіння комбайн СК-5 «Нива», реєстраційний номер НОМЕР_7, марка СК-5, № машини НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, рік випуску 1990.
В частині відмови в позові про витребування приміщення реммайстерні справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.»
В решті постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді: С.Самусенко
М.Черкащенко
справа № 2-1963/2010 р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 липня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.
при секретарі Журавській О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду у м.Ірпінь Київської області справу за позовом комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги теплопостачання, —
в с т а н о в и в :
КПП «Теплокомунсервіс» звернулося до суду з даним позовом, який мотивувало тим, що надає відповідачам послуги по опаленню і підігріву води квартири АДРЕСА_1, в якій відповідачі проживають, на підставі договору про надання послуг. Крім того між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості станом на 01.01.2007 р. в сумі 3861,07 грн. Відповідачі тривалий час не поводять в повному розмірі оплату за опалення квартири, а також не виконують умов договору про реструктуризацію заборгованості в результаті чого за станом на 10.05.2010 р. у них утворився борг в розмірі 4921,84 грн. Відповідачі повідомлялися про необхідність погашення даної заборгованості, однак борг не оплатили, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь борг за послуги по опаленню житла в розмірі 4921,84 грн. та судові витрати в сумі 30 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.
Відповідачі в судове засідання не з”явилися , про час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неяки суд не повідомили, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши по справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, користуються послугами КПП «Теплокомунсервіс», яке надає їй послуги по опаленю квартири. В порушення вимог ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 р., відповідачі тривалий час не проводять оплату комунальних послуг в повному розмірі та не виконують умови догвору про ерструктуризацію боргу. В результаті чого станом на 10.05.2010 р. у них утворилась заборгованість в розмірі 4921,84 грн.
Невиплатою даних платежів відповідачами порушені права позивача, як надавача послуг, дане право підлягає до захисту, тому із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути зазначену заборгованість солідарно.
Наведені вище обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, довідками та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 60, 81,88, 212-215, 224-226 ЦПК України суд, —
в и р і ш и в :
Позов задоволити. Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс”, код 19408548, на р/р 26002400021121 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк» МФО 322012 борг за послуги по опаленню за період по 10.05.2010 року в сумі 4921 гривень 84 коп. та судові витрати 30 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачам для відома.
Рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання відповідачем його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І.Савченко
справа № 2-1859/2010 р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 липня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
при секретарі Журавській О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги опалення, —
в с т а н о в и в :
ТОВ «УкрОпт «Мастер-енерго» звернулось до суду із даним позовом, який мотивувало тим, що надає відповідачам послуги по опаленню квартири АДРЕСА_1, в якій відповідачі проживають, на підставі особового рахунку № 713032, оформленого шляхом видачі абонентської книжки на ім»я власника ОСОБА_1 Відповідачі тривалий час не проводять в повному розмірі оплату за опалення квартири, в результаті чого за період з жовтня 2007 р. по квітень 2008 р., з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. та з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. у них утворився борг в розмірі 4456,07 грн. Відповідачі повідомлялися про необхідність погашення даної заборгованості, однак борг не оплатили, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь борг за послуги по опаленню житла в розмірі 4456,07 грн. та судові витрати в сумі 30 грн.
Представник позивача в судовому засіданні зменшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів борг в сумі 3960,42 грн., просив задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з”явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неяки суд не повідомили, а тому за згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши по справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, користуються послугами ТОВ «УкрОпт «Мастер-енерго», яке надає їм послуги по опаленю квартири. В порушення вимог ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 р., відповідачі тривалий час не проводять оплату комунальних послуг в повному розмірі. В результаті чого станом на 01.05.2010 р. у них утворився борг в розмірі 3960,42 грн.
Невиплатою даних платежів відповідачами порушені права позивача, як надавача послуг, дане право підлягає до захисту, тому із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути зазначену заборгованість солідарно.
Наведені вище обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, довідками та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 60, 81,88, 212-215, 224-226 ЦПК України суд, —
в и р і ш и в :
Позов задоволити. Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго» на р/р 26001060428199 в Київському ГРУ «Приватбанку» МФО 321842 борг по опаленню житла за період по 01.05.2010 р. в сумі 3960 гривень 42 коп. та судові витрати в сумі 30 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачам для відома.
Рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання відповідачем його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І.Савченко